Швидкий пошук

захист бізнесу, податкові перевірки, Артіус, бізнес

ліцензії на охорону, ліценхія на охоронну діяльність, охоронна ліцензія, Артіус

11.10.2017

Європейський суд з прав людини вказав на рівність прав батьків в отриманні опіки над малолітніми дітьми

 

На сьогоднішній день судова практика в справах про визначення місця проживання дитини склалася таким чином, що у разі відсутності виняткових обставин (відсутність у матері самостійного доходу; зловживання матір’ю спиртними напоями або наркотичними засобами;  аморальна поведінка матері, яка може зашкодити розвиткові дитини; дитина росте не під опікою та відповідальністю матері, а іншої особи; дитина росте з матір’ю в атмосфері нелюбові; мати не забезпечує дитину морально та матеріально) дитина завжди залишалася проживати з матір’ю, навіть у випадках надання висновку органом опіки та піклування про доцільність проживання дитини з батьком. В разі наявності таких обставин право, проживання дитини з ним, отримував батько.

Однак 17 серпня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 9-1580/0/4-17 надав деякі роз’яснення щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини.

Так, 01 липня 2017 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «М. Є. проти України», яке набуде статусу остаточного відповідно до порядку, передбаченого пунктом 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція)*. У цьому рішенні ЄСПЛ констатував порушення Україною права заявника, гарантованого статтею 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції, у зв’язку з рішеннями національних судів про визначення місця проживання дитини заявника.

ЄСПЛ наголосив, що в усіх подібних випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини та зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Крім того, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Відповідна норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов’язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми.

Зазначене рішення набуло чинності 01 жовтня 2017 року.

 

Інна Власенко

старший юрист АО “Артіус”

Поделиться: